Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє
народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це
свято отримало назву Преображення Господнього.В цей день святять
груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це
вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за
стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином –
«щоб садовина родила». Триває двотижневий піст – «спасівка», який
почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа.
Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі,
горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь
накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні
роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і
довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша
сівба озимих. Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву,
завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня -
Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник
можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак. І
якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній
смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть:
«Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то
це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими. На
Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція –
відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це
третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються
на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Пресвята родюча Земле наша, ниви, сади, городи - світ Сонця вам!
Праведне Сонце, Місяцю ясний, Зорі світлі, Небо пречисте, будьте
милостиві до людей і до худібки! Ліси, води, повітря чисте, всі душі
праведні, лада наші - всім вам на добро, на пожиток!
| 
Торецький методичний кабінет
